Тематичні місяці НУШ, 2 клас

 ТИЖНЕВИЙ КЕЙС

з мовно-літературної галузі для вчителя (2 клас)

© Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко, Людмила Гуменюк, 2018

© НУШ-2 Авторський колектив під керівництвом Романа Шияна

№ з/п	Дата	Проблемне запитання/ Тема	Орієнтовні види діяльності	Ресурси/Джерела
Тиждень 6 (08.10-12.10.2018) Змістові лінії та пропонований зміст Взаємодіємо усно.  Розуміння значення слова як умова успішного спілкування. Розповідь та опис як види монологічного мовлення. Види інформації: текстова, графічна. Взаємодіємо письмово. Текст-розповідь. Текст-опис. Частини тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Орфографічний словник як джерело для перевірки орфограм. Друкований текст – зразок орфографічних написань. Читаємо. Виразне читання, драматизація. Структура тексту-розповіді: початок дії, розвиток дії, кінець дії. Довідкова література: словники. Теми дитячого читання: пригоди, фантастика. прогнозування змісту Створення власного тексту за аналогією. Персонажі твору (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції). Досліджуємо мовлення. Власний словниковий запас. Слова-назви ознак. Позначення твердості та м’якості приголосних звуків на письмі. Позначення звука [й] у різних позиціях. Досліджуємо медіа . Малюнок як джерело інформації. Театралізуємо. Інсценізація улюблених казок і віршів.
1.		Дослідження тексту. Виявлення ознак тексту-розповіді	Виразне читання/слухання тексту «Про Стаску та чудовиськ» Марини та Сергія Дяченків. Обговорення первинного сприйняття тексту: - Кому сподобалось оповідання? Що вразило? - Чи траплялося з вами таке, що трапилося зі Стаскою? - Хто автор тексту? Чи читали ви казки, написані не однією людиною, а декількома? - Яке слово в заголовку жодного разу не трапилося в тексті? (Пошукову роботу учні здійснюють в парах чи групах.)  - Чому, на вашу думку, слово чудовисько трапилося лише в заголовку?  (Генерування ідей.) Усний переказ тексту «Про Стаску та чудовиськ» з використанням слів-маркерів (Додаток 1. Шаблон).  Вправа «Формуємо потяг»: встановлення відповідності між фрагментами відомого тексту і складом потягу (Додаток 2. Модель будови тексту: локомотив, вагони, платформа з сигнальним ліхтарем). Мовний експеримент: виявлення ознак тексту-розповіді. Запропонуйте учням переставити  місцями фрагменти  в основній частині тексту. Подискутуйте, чи можлива зміна послідовності подій в тексті-розповіді. Чому так/ні? Висновок: Що буде з текстом-розповіддю, якщо в основній його частині переставити фрагменти? (Текст зруйнується або утвориться інший текст.) Гра «Таємниці  звуків»:  знаходження в тексті слів  з літерами я,ю,є, визначення «роботи» букв (позначення  твердості-м’якості приголосного  або позначення звука [й] з наступним голосним звуком ) Робота в парах (Додаток 3).	Хрестоматія 1,2 кл. «Про Стаску та чудовиськ» Марина та Сергій Дяченки, с.121
2.		Чим текст-опис відрізняється від тексту-розповіді? Для чого люди створюють тексти описи?	Читання/слухання тексту. Вчитель спочатку пропонує учням прочитати знайомий текст «Про Стаску та чудовиськ» (хтось один виразно читає, інші – слухають/читання мовчки).  Обговорення прочитаного: Чи можна на основі прочитаного розказати про зовнішність Стаски?  Створення малюнку за словесним описом. Учні слухають текст, який зачитує учитель, і  на основі почутого замальовують портрет дівчинки, використовуючи шаблон (Додаток 4).  Роблять висновок, що  текст «Про Стаску та чудовиськ»  переповідає події  і є розповіддю, а той текст, який допоміг уявити зовнішність дівчинки,  є описом. Робота з ілюстрацією з книги Марини та Сергія Дяченків «Повітряні рибки» (Додаток 5) . Учні розглядають ілюстрацію, переконуються у схожості своїх малюнків з баченням художника.  Порівняльний опис знайомих персонажів: Ніни з оповідання Г.Ткачук «Гойдалка під кленом» та Стаски з оповідання Марини й Сергія Дяченків «Про Стаску та чудовиськ» (Додаток 6). Перевірка за орфографічним словником правопису слів, які викликають сумнів.	Хрестоматія 1,2 кл. «Про Стаску та чудовиськ» Марина та Сергій Дяченки, с.121
3.		Дослідження тексту. Виявлення ознак тексту-опису.	Слухання/виразне читання вірша І.Малковича «Дракончик» (Додаток 7).  Робота з лексичним значенням слова. Пояснення незрозумілих слів: фіранка Використання прийомів ейдетики для запам’ятовування вірша. Декламування або інсценізація за вибором учнів вірша І.Малковича «Дракончик». Пошук та записування слів, які потребують перевірки.  Чи вказано в тексті, великий чи маленький був дракон? З чого про це можна дізнатись? Випишіть усі слова зі зменшувально-пестливим значенням (дракончик, балкончик, вазончик, хатку, мармеладку). Переконайтесь, чи правильно ви їх записали. Що буде з віршем, якщо слова зі зменшувально-пестливим значенням замінити на інші (дракончик – дракон)?  Створення опису дракона за  поданим шаблоном (Додаток 8).  Обговорення дитячих робіт. Мовний експеримент: виявлення ознак тексту-опису. Запропонуйте учням переставити  місцями фрагменти  в основній частині тексту(виділені синім, червоним, зеленим кольором). Подискутуйте, чи можлива зміна послідовності ознак в тексті-описі. Чому так/ні? Висновок: Що буде з текстом-описом, якщо в основній його частині переставити фрагменти? (Текст не зруйнується, зміст не зміниться.)	І.Малкович «Дракончик» (вірш на літеру Дд). Режим доступу: http://abetka.ukrlife.org/abetka_u.htm
4.		Чи замінюють ілюстрації саме оповідання? Ілюстрація до твору як джерело інформації	Прогнозування змісту твору. Передбачення за ілюстраціями (Додаток 9). Читання/слухання/обговорення твору «Водометний дракончик» з метою перевірки передбачень.	«Водометний дракончик» , Марина та Сергій Дяченки.  https://mala.storinka.org/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D0%B4%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%96-%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BA%D0%B8.html
5.		Персонажі твору (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції)	Порівняння відомих персонажів з використанням діаграми Венна: Стаски та Водометного дракончика з оповідань Марини й Сергія Дяченків. Учитель пропонує учням на основі діаграми Венна порівняти літературних персонажів обох творів, знайшовши протилежні ознаки дракона і записавши спільні риси обох персонажів (Додаток 10). Дискусія з використанням графічного організатора Коло вибору» (Додаток 11) «Що робити, якщо в під’їзді немає світла?» Перетворення текстової інформації в графічну.  Запропонувати учням написати попередження для сусідів у будинку про те, що не працює ліфт, потім – спробувати графічно замінити цей текст попереджувальним знаком. Запропонувати графічно зобразити позначку для будинку водометного дракона і написати рекламу послуг водометного дракона. Висновок: Чому інколи важливо замінити/доповнити текстову інформацію графічною? (Це допомагає швидше сприйняти інформацію/ привертає увагу)	Хрестоматія 1,2 кл. «Про Стаску та чудовиськ» Марина та Сергій Дяченки, с.121 «Водометний дракончик» , Марина та Сергій Дяченки.